21 серпня 2009Роксолана Човбан
категорії: література, літературна рецензія

Село - не люди, а матеріял для мелодрами

Люко Дашвар, Село не люди Із самого початку й до кінця читання роману Люко Дашвар «Село не люди» мене тримало враження, що я не читаю, а переглядаю сучасний російський блокбастер.

27 нових коментарів  читати
 
2 липня 2009Роксолана Човбан
категорії: література, літературна рецензія

Враження від "Збочення"

...Бралася до книжечки з досвідом прочитання «Рекреацій», «Дванадцяти обручів», «Московіади», десятка Андруховичевих есеїв та півсотні його віршів. Через те не надто палала бажанням починати читання. Вже з «Передслова видавця» (цебто прологу автора)… та ні, ще із посвяти Джонові Сіддгартга й із безсемантичного епіграфу з Іздрика впала у вічі типова андруховичівська екстремальна постмодерність.

 читати
 
3 червня 2009Роксолана Човбан
категорії: література, літературна рецензія

«Москалиця» і «Мама Маріца...» Марії Матіос - драма літературна vs драма життєва

теґи: сучасна українська проза

Марія Матiос, Москалиця Марія Матіос, безумовно, неординарна постать сучасної української літератури. Sapienti sat. Відтак, у цій рецензії я не робитиму спроб огляду її творчости та пошуку в ній місця для «Москалиці» та «Мами Маріци», а спробую висловити точку зору людини, що для неї чорна книжечка чудернацького формату, що містить два згадані твори – то перша зустріч із Марією Матіос.

3 нові коментарі  читати
 
1 березня 2009Роксолана Човбан
категорії: література, літературна рецензія

«Тіло і доля» Тараса Антиповича: про мислячу тварину як вона є

теґи: сучасна українська проза

Тіло і доля«Тіло і доля» Тараса Антиповича належить до книжок, що їх прочитуєш на одному подиху, що від них важко відірватися, що так захоплюють у себе, аж важко знайти важливіші справи, ніж дочитування книжки до кінця. Зазвичай така захопливість, легкість читання та сприйняття взаємопов'язані із легкістю забування: яскраві враження, але й поверхові.

 читати
 
13 лютого 2009Роксолана Човбан
категорії: література, літературна рецензія

«Лілу після тебе» - книжка про літературну ерудицію Катерини Бабкіної

Катерина Бабкіна, Лілу після тебе

Коли читаєш повість «Лілу після тебе», що дала назву прозовій збірці Катерини Бабкіної, спершу здається, ніби це - просто черговий зразок української жіночої прози в найкращих традиціях жанру: розповіді про дівчат-підлітків і їхнє напівбогемне життя з невмілими пиятиками й саморобними легкими наркотиками; про дівчачі й хлопчачі мрії про життя не напів-, а насправді богемне;  про неадекватні почуття до вигаданої особи тої самої статі; про дорослішання, про дитячу заздрість і «понти» тощо.

6 нових коментарів  читати
 
10 лютого 2009Роксолана Човбан
категорії: література, літературна рецензія

З «Роману про батьківщину» Дзвінка Матіяш могла б зробити кілька віршів

теґи: молоді українські письменники, сучасна українська проза

Дзвінка Матіяш, Роман про батьківщину«З цього можна зробити кілька віршів» - зрештою, це була б найліпша назва для цієї книжки. Лірична проза Дзвінки Матіяш, яка насправді зветься «Роман про батьківщину», знайшла б себе, якби стала просто лірикою. У вигляді «роману» цей твір збиває з пантелику, перевантажує душу, иноді просто викликає нудьгу, словом, сприймати його складно, напружно й виснажливо. А у віршах кожен вислів-перлина засяяв би. Це була б збірка віршів - коштовностей у витонченому стилі доби Середньовіччя.

15 нових коментарів  читати