А батьки Катьки померли не з голоду, а через чадний газ! Льонька занадто закрив заслонку на грубці. Якщо хто не зна - не можна повністю перекривати димохід коли ще є вогонь у грубці.. так роблять самогубці.
Може кому цікаво, за цим посиланням знайдете мою рецензію на те "Село та люди"..

Тут все просто, Роксоляні не подобається твір Люко Дашвар, мені не подобається рецензія Роксоляни. Власне, це лише моя особиста думка.
А чому не подобається рецензія? Бо на мій, виключно особистий, погляд, написана як домашня робота з літературного аналізу для виступу на практичному занятті філфаку. Аналізується форма, а не зовсім не суть твору. Це дуже весело, з урахуванням того, що Люко Дашвар свідомо, як випускниця філфаку і журналістка, використала всі ті літературні прийоми задля читацького інтересу. До речі, їй це вдалося, про що свідчать тиражі.
А приводів подумати в "Селі..." аж ніяк не менше, ніж в будь-якій занудно написаній "інтелектуальній" книжці. Наприклад, коли героїня питає в матері: "Мамо, що зробити, щоб ТАК не жити?" Не думаю, що для роздумів над цим питанням важливі літературні засоби.
Стосовно захисту. Захищаю не Люко Дашвар. Не думаю, що вона потребує мого захисту. Мені просто не подобається безпідставно презирливе відношення до окремих літературних явищ. По суті, це однаково, що насміхатися над тим, що деяким подобається салат олів’є.
Прочитав всі три її книжки. Всі три привели до дискусій зі знайомими, що, на мій погляд, дуже непогано для сучасного сучукрліту.
З повагою,

Пані Оксано!
Пожалійте Волкова! Я не думаю, що Ви хочете, щоб його чудові книжки літературні хірурги "відпрепарували" на методи, прийоми, засоби та винесли інтелектуально-безжальний вирок.

Абсолютно погоджуюсь. Вади Вашої рецензії аж надто очевидні.

Ще жодна моя публікація не викликала такого ажіотажу. Ех, любимо ми критикувати те, вади чого очевидні.

Прочитавши коментарі, жалію, що інтелігентні сноби-дописувачі не створили власних шедевральних творів. Мабуть, не вистачає часу за спалюванням книжок у грубці.

який народ такий і попит

Можна запитати, скільки мамі років, що вона така далека навіть від Прохаська? І якось трохи незрозуміло виглядає такий розподіл літератури за віковими категоріями.

Головне у вашому коментарі, як мені здається, речення "Однаково мама не ставиться до книжок серйозно." Але ж легкі, захоплюючі і ненапружуючі книжки можуть буди нетривіальними також.
Я так гадаю

Погоджуюсь з кожним словом авторки рецензії. Книжка абсолютно пуста. Дивує за що їй присудили приз Бі-Бі-Сі. Другу книжку Дашвар не раджу читати, бо така ж пуста. А щодо легкого жанру, то є у нас чудові автори, просто вони не такі розрекламовані як Люко Дашвар. Наприклад для любителів детективів є прекрасний автор -Андрій Кокотюха. Сюжети захоплюючі, події відбуваються в Україні, і мова його творів гарна, без русизмів. Я читаю все, що він пише. Інший автор, якого почала відкривати для себе – це Олексій Волков. Прочитала поки що лише одне оповідання, але вже хочу читати нове. Жанр – легка містика, детектив, тріллер. Зрову ж таки – захопюючий сюжет, гарна українська мова. Але цей автор не дуже відомий, книги його видаються по 1-2 тис. примірників. Купити в книгарні не могла, хоча обійшла всі львівські. Шановні рецензенти – прочитайте хоч щось цього автора і напишіть ваші відгуки, бо така література теж дуууже потрібна.

Роксолана, а ви можете дати ссилку, щоб ознайомитись з текстом?(якщо вона у вас звісно є).

P.S. Так і не знайшла, куди вліпити фразу: "Не кажучи вже про обкладинку!" :)

Дивіться вище.